Арешт зарплатних, пенсійних та інших соціальних рахунків, є одним з найгостріших питань. Давайте розберемо останні позиції Верховного суду.
Нагадуємо, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний або приватний виконавець може звернути стягнення тільки на частину зарплати, пенсії, стипендії або інших доходів боржника. Цей відсоток відрахування коливається – він може бути від 20 до 70 відсотків. Найчастіше це саме 20% відсотків. Більше, якщо відкрито декілька виконавчих проваджень, стягуються аліменти або відшкодовується шкода за нанесення тілесних ушкоджень, тощо.
На практиці дуже часто трапляється, що спочатку державний або приватний виконавець утримує певний процент із заробітної плати, а залишок коштів надходить на рахунок, який арештований цим же виконавцем. В подальшому, виконавець, не розбираючись, які кошти надійшли на арештований рахунок списує і ці кошти.
В таких ситуаціях, звичайно, виникають спори. Боржники кажуть, що виконавець не маєте права забирати у людини весь дохід, а виконавці відповідають що рахунок, з якого списувалися кошти не має статусу спеціального.
Тому, вам дуже важливо знати судову практику з цього питання. По-перше, ви будете розуміти перспективи розгляду вашої скарги, а по-друге, ви зможете належним чином її аргументувати.
Оскільки Верховний суд є останньою інстанцією в судовій системі, то аналіз судової практики необхідно розпочинати саме з судової практики Верховного суду. Посилання на всі рішення, які ми наводимо зазначені наприкінці цієї статті.
Давайте розглянемо судову практику.
Почнемо з постанови Великої Палати Верховного Суду. Велика Палата розглядає найсуперечливіші питання, коли є неузгодження в судовій практиці і саме для того, щоб започаткувати єдину судову практику. Суди нижчих ланок дуже часто посилаються на постанови саме Великої Палати.
19 травня 2020 року Велика Палата Верховного Суду винесла постанову, якою спробувала вирішити питання арешту зарплатних рахунків. В цій справі виконавець наклав арешт на рахунок, з якого підприємство сплачувало заробітну плату. Юридичні особи так само страждають від арешту зарплатних рахунків, як і фізичні особи від арешту зарплатних або пенсійних карток.
В ситуаціях, коли стоїть питання арешту зарплатних або пенсійних рахунків, суди дуже часто посилаються саме на цю постанову Великої Палати, оскільки інших постанов Великої Палати з цього питання немає, а тут правовідносини дуже схожі.
На що звертає увагу суд в цій постанові? Суд приділяє значну увагу саме банківській установі, в якій відкрито рахунок для виплати заробітної плати.
Саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться. В разі знаходження коштів на рахунку, на який заборонено накладення арешту, банк зобов’язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути йому постанову без виконання. Це є підставою для зняття виконавцем арешту з цих коштів.
На думку Верховного суду першим, хто може вирішити цю проблему – це банк, в якому відкрито зарплатний рахунок. Банк повинен самостійно визначити статус рахунку або коштів, і повернути постанову про арешт виконавцю без виконання. На практиці, це нереалізоване, оскільки рахунки, на які заходять зарплатні кошти, пенсії, інші соціальні виплати або інші доходи, ніколи не мають статусу спеціальних. Визначити статус коштів, які заходять на рахунок, банк самостійно не може. Спробувати посперечатись з банком зайвим не буде, але вирішення питання через банк є малоймовірним.
Далі у постанові зазначено, що виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Суд зазначив, що зняття арешту здійснюється виконавцем на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення у боржника зобов’язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також, арешт в розмірі суми зобов’язання з виплати заробітної плати, може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
Цим суд підводить до того, що якщо банк не хоче вирішувати це питання, то це питання повинен вирішити виконавець, та сам зняти арешт. Але суд зазначає, що виконавець «може», а не «зобов’язаний»!
Тобто, шансів на те, що питання знаття арешту з зарплатних коштів буде вирішено через виконавця, а не через банк, значно більше. Однак, виконавець, як і банк може відмовити. При відмові виконавці посилаються на відсутність у них повноважень для того, щоб визначати статус зарплатних коштів, а також «наявності припущень» щодо можливого отримання особою на арештований рахунок коштів, які не є заробітною платою.
Тобто, ця постанова Великої Палати начебто і є, але на практиці не вирішує жодних проблем. Тим не менш, багато боржників намагаються використати дане рішення на свою користь.
Наступним актом судової практики у питанні арештів рахунків є Постанова Цивільної Палати Верховного Суду від 26 листопада 2020 року. Суд дійшов висновку, що немає ніякого порушення, якщо виконавець арештує рахунок, на який надходять аліменти.
Згідно цього рішення суду зазначено, що особа (на рахунок якої накладено арешт) не подавала до суду першої інстанції доказів того, що постановою приватного виконавця накладено арешт на кошти, які знаходяться на «рахунках зі спеціальним режимом». У даному випадку позиція суду проста – якщо рахунок не має статусу «спеціального», то виконавець має право арештувати всі кошти на ньому, в тому числі: заробітну плату, пенсію, стипендію, соціальні виплати…
Але є і рішення суду з протилежною позицією.
Постанова Цивільної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 року.
Колегія суддів у цій постанові доходить висновку, що доводи касаційної скарги про те, що законодавством не заборонено державному виконавцю накладати арешт на рахунок боржника на який надходять пенсійні виплати є безпідставними, так як чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення таких відрахувань, а тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що арешт пенсійних коштів особи, після вирахування з неї сум аліментів за судовим рішенням, позбавляє її джерел до існування та порушує її право на соціальний захист.
Висновок.
Що можна сказати в цілому? Ця проблема існує не від того, що погані суди, державні чи приватні виконавці. Проблема в тому, що дане питання не вирішене на нормативному рівні! Якщо б держава запровадила «спеціальні рахунки», на які б можна було перераховувати виключно заробітну плату, пенсію, стипендію, соціальні виплати, то даної проблеми не було!
Судові рішення, щодо арешту зарплатних, пенсійних та інших соціальних рахунків, які зазначені у цій статті:
1. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі №905/361/19. Посилання на повний текст – https://reyestr.court.gov.ua/Review/89961608
Банк повинен визначити статус рахунку і кошті на ньому та у певних випадках повернути постанову без виконання. Однак, на практиці, не працює. Рахунки, на які заходить зарплата і пенсія не мають спеціального статусу, а визначити статус коштів, банк не може/не хоче.
2. Постанова цивільної палати Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №361/6348/18. Посилання на повний текст – https://reyestr.court.gov.ua/Review/93336321
Позиція суду проста – якщо статусу «спеціального рахунку» немає, то можна арештовувати (заробітну плату, пенсію, аліменти, тощо).
3. Постанова Цивільної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №642/6675/18. Посилання на повний текст – https://reyestr.court.gov.ua/Review/84725905
Суд дотримується протилежної позиції, і вважає, що арешт пенсійних коштів особи, після вирахування з неї сум аліментів за судовим рішенням, позбавляє її джерел до існування та порушує її право на соціальний захист.
Рекомендація від редакції:
Бажання особи розраховуватися за борги шляхом відрахування відсотку із заробітної плати, пенсії, стипендії, соціальних виплат є реалістичним лише за сприяння банку або виконавця.
Але слід прийняти до уваги, що намагання вирішити питання через банк або виконавця призведе до пропущення строку, відведеного для оскарження виконавчого документу (рішення суду, судового наказу).
На переконання редакції, необхідно або одразу повністю розрахуватися згідно постанови виконавця (з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження) або скасувати виконавчий документ.
Іншого варіанту нам, нажаль, не залишили!
Вас, також, можливо цікавить питання, як знайти рішення суду, судовий наказ або виконавче провадження щодо себе через інтернет за 5 хвилин – інструкція для вас.
Допомога адвокатів:
Сервіс скасування судових наказів (в тому числі, скасування судових наказів за житлово-комунальні послуги) – посилання (натискай).
Якщо борг виник на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса – рекомендуємо залучати адвоката. Рекомендуємо, як обрати адвоката – посилання (натискай).
One comment
Назар
Доброго вечора